Ми рідко замислюємося про те, які трагедії можуть ховатися за милими та щирими жіночими усмішками. Доля розпоряджається таким чином, що майже кожна містянка має свою непросту історію боротьби. Деяким представницям прекрасної статі довелося з нуля повертатися до свого звичного життя через війну, тоді як інші боролися за можливість просто вижити. Хай там як, проте кожна з цих жінок стала символом не лише хоробрості, а й нескінченної надії. Далі на poznanka.eu.
Як жінки з Познані надихають одна одну?
Тільки жінки мають неймовірну силу та здібність в тому, щоб надихати одна одну через взаємопідтримку. Розуміння серед представниць прекрасної статі стає надзвичайно важливим у складні періоди життя. А особливо тоді, коли їхні історії та життєвий досвід можуть стати справжнім маяком надії. Спільні зустрічі, розмови чи навіть прості добрі жести дозволяють побачити, що будь-які перешкоди можна подолати, а майбутнє обов’язково буде щасливим.
Жінки в Познані не завжди були відкритими до спілкування з іншими. Проте останніми десятиліттями можна спостерігати за тим, як їхні відносини стають дедалі теплішими. До прикладу, містянка Ізабела Валковяк настільки переймається долями інших жінок, що бере активну участь в програмі “Бізнес в жіночих руках”. В рамках цього проєкту вона неодноразово виступала на заходах, на яких збиралися ті представниці прекрасної статі, що бажають реалізувати себе в підприємницькій діяльності. Ця познанська програма свідчить про відкритість містянок та бажання допомагати одна одній.
Ще один міський проєкт, що зосереджений на такій самій діяльності, має назву “Сила жінок”. Ініціатива його заснування належить Марті Клепці. Вже понад 10 років активістка працює над тим, щоб пробудити впевненість містянок. За цей час до неї приєдналися майже декілька тисяч жінок. Всі вони підтримують одна одну, допомагають знайти внутрішню силу і не бояться відверто говорити про свої проблеми та досягнення. Містянки все частіше організовують спільні заходи, тренінги та обговорення, під час кожна може поділитися своїми переживаннями та отримати цінні поради від інших. Загалом за всі ці роки Марта провела 42 конференції по всій Польщі, з них 9 у Познані.
Сила містянок проти хвороб
Не дарма кажуть, що ми багаті до тих пір, поки маємо найголовніше – здоров’я. На жаль, цей дар рідко високо цінується. І тільки тоді, коли ми його втрачаємо, ми розуміємо всю його цінність.
Історія 15-річної Зузанни Маркевич з Познані нікого не залишить байдужою, адже попри свій юний вік дівчині вдалося побороти онкологію. Протягом 10 місяців Зузанна була пацієнткою відділення дитячої онкології, гематології та трансплантології в одній з лікарень міста. Діагноз лімфогранулематоз (або лімфома Ходжкіна), озвучений лікарями, прозвучав як грім серед ясного неба. Зузанна й подумати не могла, що подібна хвороба може настигнути її в такому віці. Проте вже тривалий час дівчина почувала себе погано як фізично, так і психологічно. Вона дуже швидко втомлювалася та буквально засинала на ходу, з незрозумілих причин втрачала вагу, скаржилася на свербіж. Крім того, у Зузанни помітно погіршилася пам’ять та концентрація уваги.
Коли дівчина дізналася про онкологію, то спочатку повністю пала духом. Вона вважала, що доля несправедлива до неї, адже хоче позбавити її планів на майбутнє або навіть взагалі життя. Мотивація повернулася до Зузанни вже після курсу хімієтерапії. Тоді дівчина вирішила, що обов’язково одужає та стане прикладом для інших хворих. Так все і вийшло: через 8 місяців лікування містянка дізналася про те, що в неї ремісія. Це означає, що у неї більше немає активного вогнища захворювання і симптомів, але вона й надалі потребує регулярної діагностики лікарів-онкологів. Тепер дівчина проводить майстер-класи для інших хворих на онкологію дітей, активно веде сторінки в соціальних мережах та мріє закінчити медичний університет.
Похизуватися неабиякою мужністю можуть не тільки юні містянки, а й ті, що вже перебувають в доволі поважному віці. 101-річна пані Аніела провела майже місяць у тимчасовій лікарні на Познанському міжнародному ярмарку, борючись з Covid-19. Весь цей час вона вперто ігнорувала слова про те, що вірус нещадний до літніх людей. Ба навіть більше, жінка прислухалася до рекомендацій лікарів та старанно їх виконувала. Коли пані Аніелу виписували додому, керівництво медичного закладу та лікарі навіть зробили з нею спільне фото, яке потім додали на своїй офіційній сторінці.
Біженка з України, що реалізувала себе в Познані
Українка Марія Андрухів переїхала до польського міста Познань ще у 2014 році, коли на території її країни почалися бойові дії. Спочатку жінка почувала себе надзвичайно самотньою та нереалізованою. Там, на Батьківщині, залишилися всі її родичі та друзі. І, звичайно ж, робота. Першою чергою Марія почала думати про працевлаштування. Їй конче потрібно було знайти те, чим би вона могла займатися не тільки з задоволенням, а й з користю для інших. Так українка і стала невіддільною частиною однієї з волонтерських спільнот міста.
Особливо активно надавати допомогу іншим українцям жінка почала вже після початку повномасштабного вторгнення. Проте цим вона повністю завдячує полякам. За словами Марії, вона сама не очікувала, що їхня реакція буде настільки швидкою.
За весь час своєї волонтерської діяльності Марія Андрухів найбільше запам’ятала історію однієї української сім’ї. Чоловік та дружина разом зі своєю донькою приїхали до Познані після того, як декілька місяців провели в окупованому Ізюмі. Вони були надзвичайно налякані, адже цілими днями їм доводилося сидіти в підвалі будинку під звуки вибухів. Звичайно, що Марія доклала максимум зусиль, аби допомогти цій родині.
Ця ситуація стала для небайдужої жінки символом того, що багато років тому вона зробила правильний крок, коли не побоялася реалізувати себе у великому та чужому місті.
Містянки, що побороли залежність
Попри той факт, що жінки рідше впадають в алкогольну або наркотичну залежність, ніж чоловіки, їм все ж таки складніше побороти це. Вплив алкоголю на організм залежить від маси тіла та рівня вмісту води: більше води — менше шкоди. Оскільки жіночий організм зазвичай містить менше води через меншу масу тіла, алкоголь впливає на нього більш інтенсивно, ніж на чоловічий. Що ж стосується наркотичної залежності, то метаболізм наркотичних речовин у жіночому організмі може відрізнятися від чоловічого через гормональні зміни, наприклад, пов’язані з менструальним циклом, вагітністю або менопаузою. Тому значна увага містянок зосереджена ще й на цю проблему.
У Познані жінки, які подолали залежність, часто діляться своїми історіями, надихаючи тим самим інших на шлях до одужання. Наприклад, на базі реабілітаційних центрів міста працюють групи підтримки, де учасниці обмінюються досвідом та надають емоційну підтримку одна одній. До найпопулярніших закладів Познані, в яких є такі жіночі групи, можна віднести клініку профілактики, лікування та терапії залежностей “Monar” та клініку “Soma”. Ці спеціалізовані медичні заклади допомагають представницям прекрасної статі відновлювати впевненість у собі та знаходити сили для подолання труднощів.
Джерела:
- https://plus.gloswielkopolski.pl/poznan-nastoletnia-zuza-pokonala-raka-teraz-chce-byc-przykladem-by-uswiadamiac-rowiesnikow/ar/c1-14579839
- https://www.rynekzdrowia.pl/Choroby-zakazne/Poznan-101-letnia-pacjentka-chora-na-Covid-pokonala-koronawirusa,220717,22.html
- https://poznanskiprestiz.pl/ludzie-poznania/marta-klepka-sila-kobiet/
- https://wpoznaniu.pl/ukrainka-z-poznania-opowiada-o-roku-wojny-w-ukrainie/