Як раніше одягалися познанські жінки: національне вбрання та його особливості

Жінки в сучасному світі мають набагато більше прав та можливостей, порівняно з 19-20 століттями. Якщо зараз дівчина має право самостійно вибрати та придбати свій гардероб, спираючись на особисті уподобання, то раніше таких можливостей у них і близько не було, пише poznanka.eu.

Навіть жінки із заможних сімей обирали тканини для майбутніх суконь із тих, що привозили купці. А що вже говорити про польські сільські чи бідні сім’ї: кілька скромних суконь, які заношували до дірок та декілька нарядів на свята – ось і весь гардероб.

Проте ті самі “простенькі” сукні й стали національним вбранням Познані.

Як у Познані визначилося національне вбрання

Національне познанське вбрання з’явилося в 19 столітті й сталося це абсолютно випадково.

Саме після 1870-х років мешканці сіл, які перебували в радіусі шістдесяти кілометрів від Познані, почали масово перебиратися до міста. Люди й раніше мігрували, але не у таких кількостях.

До міста приїжджало багато дівчат із метою заробити гроші або спробувати влаштувати своє особисте життя у великому місті. Найпоширенішою і найдоступнішою для приїжджих дівчат була робота прислуги або гувернантки в будинку багатіїв. Найчастіше сільські дівчата не мали фінансової можливості придбати собі ті вбрання, які носили познанські жінки у місті, тому їм нічого більше не залишалося як носити своє вбрання, привезене з дому. Оскільки вони хотіли виглядати пристойно, то обирали найкращі сукні, які тільки мали.

Через те, що у кожному селі одяг шили по-різному, вбрання значно відрізнялися одне від одного. Міські виявляли зацікавленість до сільської одежі: хоч вони й були простенькі, але дуже незвичайні та цікаві. Суспільство навіть не помітило, як почало придивлятися до пошиття сільського одягу та поступово впроваджувати у познанську моду елементи цих нарядів. Усього за кілька десятиліть традиційний, національний, познанський костюм став сукупністю всіх тих елементів сільського вбрання в одному фасоні.

Які вбрання носили познанки

Жінки Познані умовно поділяли свої вбрання на кілька категорій: повсякденний одяг, спальний, святковий та парадний (для відвідування церковної служби). Прислуга мала ще й робочий одяг, в якому вона знаходилася майже завжди.

За нарядом жінки можна було багато про неї дізнатися: вік, фінансове становище та статус, заміжня чи самотня тощо. Суспільство встановило свої правила щодо вбрання та щоб уникнути незручних моментів у спілкуванні з іншими й не показати себе з поганого боку, жінки дотримувалися цих установок.

Білий – колір молодості

Білі вбрання могли собі дозволити носити тільки молоді дівчата: незаміжні та незаймані, тим самим говорячи про свою невинність і вроду. Вони носили не тільки білий одяг, але найчастіше світлий: молочного кольору або блакитного.

Стандартне вбрання молодої дівчини виглядало наступним чином: біла спідниця з декількох шарів, напівпрозора вуаль, що створює ефект суцільної сукні, верх з гладкою спиною ззаду та застібками спереду. Обов’язковим елементом будь-якого образу був корсет, який дуже туго затягали. На ногах були черевики та туфлі чорного кольору й панчохи (білі чи чорні). Усі жінки носили головні убори: незаміжні дівчата носили чепчики з тюлю, білого кольору та з елементами якоїсь вишивки, наприклад, квіткової. До головного убору могли причепити бантики з білих чи синіх стрічок.

Вбрання заміжніх жінок

Заміжню жінку можна було відрізнити одразу: її видавало вбрання. Такі жінки носили переважно одяг темних кольорів: зелений, темно-синій, бордовий, коричневий, чорний.

Повсякденний образ виглядав так: багатошарова спідниця (вовняна взимку, полотняна влітку), сорочка (з вовни взимку, з льону влітку), чорні туфлі або чоботи, чорні панчохи. На голову одягали хустку, яку зав’язували біля підборіддя (взимку вовняна або плюшева).

Заміжня жінка з багатої сім’ї впадала у вічі відразу: її образ значно відрізнявся розкішністю.

Акцентним елементом образу був каптан: різної довжини, але часто підкреслював талію. Він міг бути з вишивкою чи геометричними фігурами, завжди темного кольору.

.,.,.,.