У 19-20 столітті жінки та молоді дівчата доглядали за собою дещо іншим чином, якщо порівнювати з 21 століттям. У доступності не було такого великого асортименту косметики та доглядових засобів, а тим більше – новітніх технологій корекції зовнішності.
Виходячи з цього, жінки користувалися всілякими засобами та методами, про які дізнавалися від подруг чи своїх матерій та бабусь, пише poznanka.eu.
Проте багато засобів, якими ми користуємося в сучасному світі були знайдені та активно використовувалися ще у минулих століттях. Напевно про те, що деякі жіночі секрети існують вже довгий час, ми навіть не здогадувалися.
Догляд за обличчям та тілом
Коли місто Познань було столицею Великопольші, сюди привозили всі новинки, насамперед як одному з найважливіших міст країни. Але потім столицею стало місто Варшава та основний фокус уваги перейшов на нього. Однак Познань завжди був і є дуже цінним містом для Польщі.
В основному всі новинки косметики, модні тенденції, тканини, книги з’являлися спершу в столиці та великих містах, а потім розвозилися до меншого міста. Варто зазначити, що Познань практично відразу дізнавалася про всі новинки, але дозволити собі косметичні засоби могли лише міські та багаті жінки.
Сільські дівчата та жінки у 19 столітті більше застосовували народні засоби для підтримки краси та молодості.
Наприклад, такі речі як гліцерин, сало та сажа – були в наявності у кожному познанському будинку. Ці засоби використовувалися для створення “фарби” для брів. Чорна маса чудово наносилася і фарбувала брови. Можливо ви здивуєтеся, але саме ці компоненти часто використовують світові косметичні бренди (Maybelline, Max Factor з’явилися ще в довоєнний час).
Познанські дівчата та жінки знаходили спосіб зволожувати тіло домашніми маслами, які використовували для приготування страв. Кокосова та лляна олія були в будинку не у кожної господині, а в основному у міських – але вони служили добрими помічниками для зволоження та харчування шкіри. У сучасному світі олії стали дуже поширеними та популярними косметичними елементами, але мало хто знає, що їх почали використовувати ще у 19 столітті.
На той час ніхто не консультувався з лікарями та косметологами, а всі невідомі засоби тестувалися на собі. Полячки, у тому числі познанки, часто піддавалися хімічним опікам або сильним алергічним реакціям через брак знань про вплив деяких токсичних речовин на шкіру.
Однак безліч засобів виявилися не тільки безпечними, а й корисними: наприклад, олія для нігтів, що складається з оливкової олії та лимонного соку.
На початку 20 століття у Познані дізналися про ефективні масажі. Їх застосовували не лише при хворобах чи профілактиках, а і як спосіб коригувати фігуру. Почали створюватися цілі книги про користь масажу, який у наш час зветься антицелюлітним. Такі масажі застосовували для стрункості ніг, підборіддя та інших частин тіла. Також багато лікарів рекомендували жінкам частіше їздити поїздом, оскільки вібромасаж теж несе користь, а ще діє як заспокійливий засіб.
Не лише краса, а й розум
У 19-20 століттях для дівчат було вкрай важливо виглядати не лише красивою чи доглянутою, а й гідно проявляти себе у суспільстві та на людях. Це був свого роду показник “доглянутості”.
Дівчат виховували за громадськими стандартами, починаючи із 10 років. Тоді було заведено вважати, що з цього віку дитинство вже закінчилося і починається підготовка до вступу в доросле життя.
У багатих сім’ях наймали найкращих вчителів, які навчали дітей. Якщо хлопчики вивчали технічні науки (математика, фізика, хімія, географія, медицина), то дівчатам у жодному разі не дозволяли цього робити. Жінки могли вивчати лише елементарні речі (прості математичні розрахунки, елементарна фізика і хімія) у технічних науках, а все для того, щоб дівчата не навантажували себе зайвою і непотрібною (на думку суспільства) інформацією. Милим особам нав’язували любов до іноземних мов (щоб вони могли підтримувати розмови та багато “щебетати”), навчали каліграфії та читання літератури (але не надто пристрасних романів, а класичних).
Діти з багатих сімей отримували менше знань: якщо дитина мала змогу відвідувати школу, це було для познанців за щастя.
Все щодо жіночого здоров’я та виховання, познанки зверталися до своїх матерів. У кожній родині були свої традиції, старовинні рецепти – це все передавалося з покоління до покоління.