Бали у XIX столітті – це красиве вбрання, де чоловіки у смокінгах, а жінки в розкішних сукнях за останнім писком моди, своєрідний етикет, обов’язково танці, які розпочиналися з полонезу. А ще бали XIX століття – це світські бесіди, можливість завести корисні знайомства, побачити того або ту, за ким давно «сохне» серце, пише poznanka.eu.
Місце для балу відігравало важливу роль у проведенні цього світського заходу. Обов’язковою була наявність просторого залу для танців, а також спеціальних зон для прийому їжі, спілкування та гри в карти. У Познані в XIX столітті ідеальним місцем для світських балів був готель «Bazar». Тож, далі мова про історію цих світських заходів у відомій історичній будівлі міста.
Дещо про славнозвісний готель «Bazar»
Ідея збудувати приміщення, яке стало б осередком економічного та культурного життя Познані, належить відомому познанському лікарю та громадському діячу Каролю Марцинковському. У 1835 році він повернувся до рідного міста з еміграції та разом з групою однодумців вирішив заснувати акціонерне товариство «Bazar Poznański». Наприкінці 1838 року комітетом товариства було схвалено проєкт будівництва готелю «Bazar» у якому за задумом, крім готельних номерів мали б бути різні торговельні точки та майстерні для польських робітників.
Було побоювання, що міська влада (Познань тоді знаходилася у складі Прусського королівства) не дозволить реалізувати цей задум. Проте сталося навпаки – тодішня влада побачила в будівництві готелю можливості для подальшого розвитку міста, тому не стала перечити.
Будівництво готелю «Bazar» було завершене у 1842 році. Як і було задумано спочатку «Bazar» став не просто готелем. Тут розмістилася Центральна сільськогосподарська організація, Селянський банк, Познанське товариство друзів науки та інші організації. Тут були створені дві відомі газети: Dziennik Poznański та Kurier Poznański. А ще в будівлі готелю розмістився ресторан, кондитерська і кав’ярня. У будівлі могли орендувати для себе приміщення представники різних професій: кравці, годинникарі, друкарі тощо.
Ще однією особливістю познанського готелю «Bazar» була наявність великої бальної зали. Саме тут проводилися славнозвісні познанські бали в XIX столітті.
Бали в готелі «Bazar» в XIX столітті
Бали у Білій кімнаті готелю «Bazar» проводилися, починаючи з 1843 року. Організатором балів виступило «Товариство казино». Воно ставило собі за мету об’єднати різні прошарки суспільства: буржуазію, шляхту, землевласників, купців, ремісників. Однак ці спроби були не завжди успішними.
Наприклад, коли у 1848 році друкар Валенцій Стефанський запросив на бал селян з Вільди та Віняр, не всі сприйняли це рішення добре. Частина гостей тоді на знак протесту проти присутності селян покинула бальну залу.
Після розпуску «Товариства казино» за організацію балів почав відповідати Товариський гурток. Тоді було встановлено чіткий дрес-код для відвідин бальної вечірки. Чоловіки обов’язково мали одягати смокінг. Це навіть викликало певні дискусії, адже частина відвідувачів балів чоловічої статі воліла і далі зодягати чумарку – приталений однобортний верхній чоловічий одяг. Суперечки щодо цього навіть перенеслися на сторінки тогочасних газет. Зрештою, прихильники чумарки погодилися з введеним дрес-кодом.
Щодо жінок, то для них бали в готелі «Bazar» були чудовою можливістю продемонструвати сукні, пошиті за останнім писком моди. Перед проведенням карнавалу познанські кравці мали чимало роботи, що приносило їм хороший заробіток.
У 1860-х роках серед познанських пані в моду увійшли криноліни – це широкі нижні спідниці, які одягалися під сукню, щоб надати їй об’ємної форми у вигляді дзвону. Кринолін був надзвичайно незручним для жінок – через нього жінка не могла пройти у двері, вийти з карети, взяти за руку свого супутника чи дитину та навіть сходити до вбиральні без сторонньої допомоги. Тож, уже в 1870-х роках криноліни вийшли з моди.
Бал у готелі «Bazar» розпочинався близько опівночі. Під час бальних вечірок існував певний танцювальний порядок – першим гості заходу традиційно танцювали полонез. Далі був вальс, а потім вже йшли інші танці. Зокрема, танцювали також народні танці, такі як оберек, мазурка, куяв’як та котильйон. Останнім, до речі, часто завершували бал.
Додамо, що чоловік обов’язково повинен був запросити на танець й інших пані, навіть якщо він прийшов на бал з нареченою чи дружиною. А ось демонструвати ревнощі чи гнів під час бальної вечірки було недоречно. На балу потрібно було посміхатися та легко і невимушено вести світські бесіди.
Бали у міжвоєнні роки
Після початку Першої світової війни проведення балів у готелі «Bazar» припинилося. Ці заходи відновилися лиш в 1921 році. У міжвоєнні роки приміщення Білої кімнати орендували різноманітні корпорації для організації корпоративних балів. Дрес-код на початку XX століття був таким же, як і в XIX – для чоловіків обов’язково сорочка та смокінг, а для жінок бальні сукні.
До танцювального репертуару додалися більш сучасні танці, такі як танго, чарльстон, фокстрот та інші.
У міжвоєнний період у Білій кімнаті готелю організовували також і звичайні танцювальні вечірки, які мали небагато спільного з вишуканими балами XIX століття.